Американский Научный Журнал ДИНАМІКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНИМИ МЕТОДАМИ ЗА ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИННИЦЬКИХ ГОСПОДАРСТВ (20-29)

Проблема надійного захисту навколишнього природного середовища від забруднення пташиним послідом, стічними водами і нехарчовими відходами з птахогосподарств, є актуальною проблемою для всіх регіонів України. Негативна тенденція, що складається в цій галузі тваринництва веде до непередбачуваних екологічних наслідків, загибелі фауни і флори на прилеглих до птахогосподарств територіях, поширення інфекційних та інвазійних хвороб у людей, тварин і птиці. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) гній, послід і стічні води тваринницьких і птахівничих підприємств, що є основними сировинними компонентами для виробництва органічних добрив, можуть бути джерелом більше 100 збудників інфекційних і інвазійних хвороб, і, зокрема, зоонозів. Самі органічні відходи можуть служити сприятливим середовищем для розвитку і виживання патогенної мікрофлори, містити підвищені кількості важких металів, пестицидів, медикаментозних препаратів, радіоактивних речовин та інших забруднень. На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при мінімальних витратах максимальну кількість продукції деякі господарі економлять місце, електроенергію, роблять дешевшим технологічний процес, не враховуючи природних потреб тварин, і найголовніше – екологічну ситуацію, що веде до необоротних змін в біосфері. Скачать в формате PDF
20 American Scientific Journal № ( 36) / 2020
СЕЛЬСКО ХОЗЯЙСТВЕННЫЕ И БИОЛОГИЧЕСКИ Е НАУКИ

УДК 58.073:58.04:574.21

ДИНАМІКА СТАНУ АТМОС ФЕРНОГО ПОВІТРЯ ФІЗИ КО -ХІМІЧНИМИ ТА
МІКРОБІОЛОГІЧНИМИ МЕ ТОДАМИ ЗА ВПЛИВУ ДІЯ ЛЬНОСТІ ТВАРИННИЦЬКИ Х
ГОСПОДАРСТВ

Никитюк П.А.,
Никитюк Ю.А.
Житомирський національний агроекологі чний університ ет

Анотація. Проблема надійного захисту навколишнього природного середовища від забруднення
пташиним послідом, стічними водами і нехарчовими відходами з птахогосподарств, є актуальною
проблемою для всіх регіонів України. Негативна тенденція, що склад ається в цій галузі тваринництва веде
до непередбачуваних екологічних наслідкі в, загибелі фауни і флори на прилеглих до птахогосподарств
територіях, поширення інфекційних та інва зійних хвороб у людей, тварин і птиці.
За даними Всесвітньої організації охоро ни здоров'я (ВООЗ) гній, послід і стічн і води тваринницьких
і птахівничих підприємств, що є основними сировинними компонентами для виробництва органічних
добрив, можуть бути джерелом більше 100 збудників інфекційних і інвазійних хвороб, і, зокрема, зоонозі в.
Самі органічні відходи можуть служити сприятливим середовищем для розвитку і ви живання патогенної
мікрофлори, містити підвищені кількості важких металів, пестицидів, медик аментозних препаратів,
радіоактивних речовин та інших забруднень.
На сьогодні осно вною характерист икою інтенсивного тваринництва є утримання великої кількості
тварин на невеликій території. Щоб одержати при мінімальних витратах максимальну кількість продук ції
деякі господарі економлять місце, електроенергію, роблять дешевшим технологічн ий процес, не
враховуючи природних потреб тварин, і найголовніше – екологічну ситу ацію, що веде до необоротних
змін в біосфері.
Abstr act. The problem of reliable environmental protection from pollution, bird droppings, sewage and non -
food waste from poultry farms is an important problem for all regions of Ukraine. The negative trend that is
emerging in this livestock industry leads to u npredictable consequences, destruction of fauna and flora adjacent to
poultry farms of the territories of the spreading of infectious and invasive diseases in humans, animals and birds.
According to the world health organization (who) manure, manure and wa stewater of livestock and poultry
farms, which are the main raw materials for the production of organic fertilizers may be the source of more than
100 infectious and parasiti c diseases, in particular zoonoses. Yourself organic waste can serve as a favorabl e
environment for the development and survival of pathogenic organisms, contain elevated levels of heavy metals,
pesticides, medicines, radioactive substances and other conta minants.
Today the main characteristic of intensive animal husbandry is the mainte nance of a large number of animals
in a small area. To obtain at minimum cost the maximum amount of products some owners save space, power,
make cheaper the process, are not taking into account the natural needs of the animals, and most importantly – the
ecological situation, which leads to irreversible changes in the biosphere.
Ключові слова : забруднення , атмосферне повітр я, фізико -хімічні характеристика , динаміка
розповсюдження шкідливих речовин
Key words: pollution, air, physico -chemical characterization, distribution dynamics of hazardous substances

Аміак (NH 3) – неорганічна сполука,
безбарвний газ із різким задушливим запахом і
їдким смаком, легший за повітря, добре розчинний
у воді.
Запах аміаку відчут ний при його вмісті 35
мг/м 3 атмосферного повітря. Смертельна
концентрація при 30 -хвилинній експози ції – 7
мг/м 3. Максимальна разова ГДК аміаку в повітрі
становить 0,02 мг/м 3, середньодобова – 0,04 мг/м 3.
Аміак небезпечний при вдиханні, вирізняється
особли во дратівливою і глибоко припікаючою
дією, викликає нежить, чхання, печіння у горлі, біль
за грудин ою, відчуття задухи. Може викликати опік
слизової оболонки дихальних шляхів з
омертвінням. У важких випадках може розвиватися
токсичний набряк легенів з прих ованим періодом
від декількох годин до декількох днів. Потім
приєднується інфекція і розвиваються с лизово -
гнійний бронхіт, пневмонія.
Токсичність аміаку в повітрі різко зростає при
підвищеній температурі і вологості. При високих
концентраціях викликає рясн у сльозотечу, біль в
очах, опік кон’юнктиви і рогівки. При попаданні
краплин аміаку на рогівку оста ння каламутніє.
Може розвиватися виразка рогівки і втрата зору.
Рідкий аміак викликає опік шкіри ві д легкого
почервоніння до утворення міхурів.
Загальнотокси чний ефект обумовлений дією
на нервову систему. Крім того знижується здатність
мозкової тканини зас воювати кисень та
порушується згортання крові. Наслідками тяжкої
інтоксикації є зниження інтелектуа льного рівня із
втратою пам’яті. Високі концентрації аміак у
призводять до ураження центральної нервової

American Scientific Journal № ( 36) / 2020 21

системи, що протікає з її порушенням, буйним
маренням , судомами.
У тваринницьких приміщеннях аміак
утворюється в основному з сечі, що розкладається
під впливом уреазоактивних, анаеробних бактерій,
при гнитті аз отовмісних органічних речовин у
ґрунті, гноєсховищах. Багато аміаку утворюється в
свинарниках, коли у приміщеннях зосереджена
значна кількість свиней, погані підлоги, недостатня
робота систем каналі зації та вентиляції. Над
місцями нагромадження гноївки, ос обливо при
підвищенні температури, концентрація аміаку
звичайно досягає понад 35 мг/м 3. Тому при
перекачуванні р ідкого гною, гноївки й очищенні
глибоких (закритих) гнойових каналів людей до
роботи допускають лише після належного
провітрювання цих зон (вент илювання).
У вогких і холодних приміщеннях багато
аміаку нагромаджується на поверхні обладнання, в
мокрій підстилці, тому що він краще адсорбується
(розчиняється) холодним вологим середов ищем.
При підвищенні температури і знижені
атмосферного тиску відбува ється зворо тне
виділення аміаку в повітря приміщення.
За результатами досліджень встановлено, що
вміст аміаку у повітрі СЗЗ господарств значно
перевищує значення ГДК та рекомендованих
величин. За даними, наведеними на рис. 1, уміст
аміаку в атмосферному по вітрі побли зу
досліджуваних господарств перевищував
середньодобове значення ГДК у 8 –13 раз, а
максимально разове – в 1,5 –2,5 рази. У той час як
значення контрольної ділянки не перевищують
жодного значення ГДК. Як видно із рис. 1, рівень
забруднення атмосфе рного повіт ря аміаком зростає
відповідно до збільшення потужності
господарства.

Рис. 1 – Уміст аміаку в атмосферному повітрі за впливу господарств

За межами СЗЗ тваринницьких господарств
уміст аміаку в атмосферному повітрі різко
знижується: значення мак симально ра зової ГДК не
перевищують показники усіх господарств, а
значення середньодобової ГДК аміаку в
атмосферному повітрі населених місць у 2,5 рази
перевищуються тільки у випадку підприємства
середньої потужності. Слід зазначити, що межі
очікуваного по ширення заб руднення від
господарства середньої потужності (10000
голів/рік), які визначені розрахунковим методом, є
значно ширшими за розміри СЗЗ, установлені
Державними санітарними правилами планування
та забудови населених пунктів (табл. 1). Цим
пояснюєт ься той фак т, що забруднення за межами
СЗЗ тваринницького господарства середньої
потужності (10000 голів/рік) є більшим, ніж за
межами СЗЗ підприємств високої потужності (від
20000 голів/рік).

0 0,2 0,4 0,6 0,8 1
Підприємсва низької потужності
Підприємства середньої
потужності
Пдприємства високої потужності
Контроль
Вміст аміаку, мг/м3
Вміст аміаку в атмосферному повітрі СЗЗ
Вміст аміаку в атмосферному повітрі за межами СЗЗ
Середньодобова ГДК аміаку для населених пунктів

22 American Scientific Journal № ( 36) / 2020
Таблиця 1
Межі очікуваного поширення забруднення атмосферного п овітря
досл іджуваними господарствами
Назва тваринницького
господарства та його потужність
Господарства
низької потужності
(до
5000 голів/рік)
Господарства середньої
потужності (10000
голів/рік)
Говподарства
високої
потужності
(від 20000
голів/рік)
Межі очікуваного поширення
забруднення атмосферного
повітря, визначені
розрахунковим методом, м
558,5 812,3 1066,1
Розміри СЗЗ згідно ДСП -201 -97,
м 500 500 1500

У викидах аміаку чітко відстежується сезонна
динаміка: сприятливі умови для проживання
населення характерні лише для зимового періоду,
за межами СЗЗ – ще й весною та восени; в інший
період вміст аміаку у повітрі перевищує ГДК.
Найкритичніша ситуація поблизу тваринницьких
господарств формується влітку, коли вміст аміаку в
атмосферн ому повітрі перевищує максимальн у
разову ГДК у 5 –7 раз, а середньодобову – у 25 –34
рази залежно від потужності господарства. Навіть
за межами СЗЗ господарств уміст аміаку перевищує
середньодобову ГДК у 2,5 –9,5 раз, а за межами СЗЗ
підприємства середньої по тужності значення
аміаку майже в двічі вище максимальної разової
ГДК (рис. 2).

Рис. 2 – Сезонна динаміка вмісту аміаку в атмосферному повітрі
за впливу господарств

Весною ці показники значно нижчі за літні, але
є дещо вищими за осінні значення. За межами СЗЗ
і весняні, й осінні величин и аміаку не перевищують
ГДК, чого не можна сказати про атмосферне
повітря СЗЗ господарств. Вміст аміаку у повітрі
СЗЗ підприємств низької потужності у міжсезоння
не перевищують тільки значення максимальної
разової ГДК, значе ння середньодобової ГДК
перевищу є у 4 –5 раз. Для обох інших господарств
характерне перевищення максимальної разової та
середньодобової ГДК приблизно у 2 і 9 –11 раз у
весняний період та 1,5 і 6 –8 раз восени відповідно.
За межами СЗЗ і весняні, й осінні вели чини
аміаку не перевищують ГДК. Проте в
атмосферному повітрі СЗЗ господарств значення
середньодобової ГДК перевищують у 5 –12 раз
весною та у 3,5 –7,5 раза восени. До того ж
спостерігається навіть незначне перевищення
максимально разової ГДК.
Сірководень (Н 2S) – це безбарвний, дуже
отруйни й, горючий газ із характерним неприємним
запахом тухлих яєць, важче повітря в 1,7 рази. Його
суміш із повітрям є вибухонебезпечною.
Запах відчувається за таких низьких
0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 1,2 1,4 1,6
Осінь
Літо
Весна
Зима
Підприємства низької потужностіЗа межами СЗЗ підприємств низької потужностіПідприємства середньої потужностіЗа межами СЗЗ підприємств середньої потужностіПідприємства високої потужностіЗа межами СЗЗ підприємств високої потужностіКонтрольМаксимальна разова ГДК для населених пунктів

American Scientific Journal № ( 36) / 2020 23

концентрацій, як 0,00047 часток на мільйон, але має
влас тивість пригнічувати нюх (при ве ликих
концентраціях запах не відчувається), що вимагає
додаткової обережності при роботі, особливо
самостійній. Максимальна разова ГДК сірководню
в повітрі складає 0,008 мг/м 3, середньодобова – не
встановлена.
Сірководень пр оникає в організм через органи
дихання. Це високотоксична швидкодіюча нервова
отрута. Вражає дихальні ферменти
(цитохромоксидазу), що обумовлює кисневе
голодування тканин. У легких випадках отруєння
переважають явища подразнення слизових
оболонок очей і ве рхніх дихальних шляхів –
кашель, нежить, сльозотеча. До числа симптомів
загальноядовитої дії сірководню відносять
головний біль, запаморочення, слабкість,
блювання, зниження артеріального тиску. Вплив
високих концентрацій викликає втрату свідомості,
судоми , коматозний стан.
При хронічном у отруєнні навіть незначними
концентраціями сірководню (понад 10 мг/м 3)
ослаблюється тонус серця, настають гіпотонія,
тахікардія, кон’юктивіти, зменшення маси тіла.
Джерелом забруднення атмосферного повітря
сірководнем є гниючі сірковмісні органічні
речови ни, що нагромаджуються у тваринницьких
приміщеннях, де створюються сприятливі умови
для їхнього гниття. Сірководень може також
надходити з гноївкозбирачів, каналізаційної
системи тощо.
Вміст сірководню в атм осферному повітрі
виявлений тільки в межах СЗЗ до слідних об’єктів.
Проте, враховуючи низьке значення максимально
разової ГДК сірководню у повітрі населених
пунктів, отримані результати значно перевищують
його – в 1,3 –3,8 раз залежно від потужності
господар ства. Пряма залежність між
концентрацією газу у п овітрі та потужністю
тваринницьких господарств зберігається (рис. 3).

Рис. 3 – Вміст сірководню в атмосферному повітрі
за впливу господарств

Зберігається і тенденція підвищення
концентрації газу в атмосфер ному повітрі у теплий
період року. Улітку в межах СЗЗ дослідних
господарств уміст сірководню у повітрі перевищує
максимально разову ГДК у 2,5 –7,5 раз.
Концентрація сірководню у повітрі СЗЗ
тваринницьких господарств у міжсезоння хоча й
знижується, але, на в ідміну від аміаку, в усіх
господарствах перевищує максимально разову ГДК
в 1,5 –5 раз весною та в 1,5 –2,5 рази восени (рис. 4).

0 0,005 0,01 0,015 0,02 0,025 0,03 0,035
Підприємства високої потужності
Підприємства середньої потужності
Підприємства низької потужності
Контроль
Вміст сірководню , мг/м³
Вміст сірководню в атмосферному повітрі
Вміст сірководню в атмосферному повітрі за межами СЗЗ
Максимальна разова ГДК для населених пунктів

24 American Scientific Journal № ( 36) / 2020
Рис. 4 – Сезонна динаміка вмісту сірководню в атмосферному повітрі
за впливу господарств

Біхроматна окиснювальність – спосіб о цінки
якості повітря за вмістом летючих органічни х
сполук, який базується на здатності органічних
речовин окислятися за присутності того чи іншого
окисника.
Рекомендована величина біхроматної
окиснювальності повітря становить 4,0 мг/м 3.
Окиснювальність атмосферного повітря зазвичай
не перевищує 3 –4 мг/м 3, іноді – 4–6 мг/м 3, за вкрай
незадовільного санітарного стану повітря –
доходить до 20 мг/м 3.
Фізіологічна дія речовин із поганим запахом у
теперішній час є доказаною: вони викликають,
окрім відчуття відрази, важкість у голові, біль, іноді
нудоту і поверх неве дихання, яке призводить до
зменшення вентиляції легень, а вслід і до зниження
окисних процесів в організмі. Наявні дані, що
летючі органічні речовини понижують апетит,
фізичну та розу мову працездатність і шкідливо
впливають рефлекторним шляхом на нерв ову і
секреторну системи організму.
Летючі органічні речовини – продукти
розкладу поту та інших виділень шкіри, порожнини
роту і т.д. У тваринницьких комплексах в
основному утворюються лет ючі органічні кислоти,
аміак, акролеїн та різноманітні вуглеводні.
На основі отриманих даних можна ствердити,
що санітарний стан атмосферного повітря
незадовільний: значення біхроматної
окиснювальності повітря поблизу усіх
тваринницьких господарств в межах СЗЗ у 2 –4 рази
перевищують рекомендовану величину.
Вирізняється тіл ьки контрольна ділянка,
біхроматна окиснювальність якої відповідає
рекомендованому значенню. Розміри СЗЗ
підприємств не забезпечують достатнього захисту
на населення прилеглих територій: з а межами СЗЗ
дослідних об’єктів біхроматна окиснювальність
повітря п еревищує рекомендовану величину в 1,5 –
2,5 раза (рис. 5).

0 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,06 0,07
Осінь
Літо
Весна
Зима
Вміст сірководню, мг/м³ Підприємства низької потужності
За межами СЗЗ підприємств низької потужності
Підприємства середньої потужності
За межами СЗЗ підприємств середньої потужності
Підприємства високої потужності
За межами СЗЗ підприємств високої потужності
Контроль

American Scientific Journal № ( 36) / 2020 25

Рис. 5 – Біхроматна окиснювальність атмосферного повітря
за впливу господарств

Дані, представлені на рис. 5, свідчать, що
рівен ь біхроматної окиснювальності атмосферного
повітря зростає відповідн о до збільшення
потужності господарства.
Проведеними дослідженнями встановлено
незначне підвищення біхроматної окиснювальності
повітря довкола господарств у теплий період року,
проте значе ння цього показника залишаються
високими протягом усього року. Навіт ь у зимовий
сезон величина біхроматної окиснювальності
повітря СЗЗ господарств у 2 –4 рази перевищує
рекомендоване значення та відповідний показник
контрольної ділянки; для літнього сезону це
перевищення складає – у 3 –5 разів. Біхроматна
окиснювальність пов ітря за межами СЗЗ
господарств перевищує встановлені норми в 1,2 –2
рази зимового сезону та 1,5 –3 рази літнього (рис. 6).

Рис. 6 – Сезонна динаміка біхроматної окиснювальності
атмосферно го повітря за впливу господарств

Загальне мікробне число – кількіст ь бактерій
в перерахунку на 1м 3 повітря, що виросли при
посіві на поверхню поживного агару при 30 –37°С
протягом 48 год.
Вміст мікроорганізмів у повітрі тісно
пов’язаний із метеорологічними факторами. При
вітряній погоді кількість мікрофлори збільшується,
при дощі атмосфера очищається. У холодні сезони
року повітря менш забруднене мікроорганізмами;
їх кількість різко зменшується із висотою. При
0 5 10 15 20
Підприємства високої потужності
Підприємства середньої
потужності
Підприємства низької потужності
Контроль
Біхроматна окиснювальність, мг/м³ Біхроматна окиснювальність атмосферного повітря СЗЗ
Біхроматна окиснювальність атмосферного повітря за межами СЗЗ
Рекомендована величина
0 5 10 15 20 25
Осінь
Літо
Весна
Зима
Біхроматна окиснювальність, мг/м
Підприємства низької потужності
За межами СЗЗ підприємств низької потужності
Підприємства середньої потужності
За межами СЗЗ підприємств середньої потужності
Підприємства високої потужності

26 American Scientific Journal № ( 36) / 2020
підвищенні температури повітря від 0°С до +10°С
вміст бактерій у повітрі зростає у 2 –3 рази, при
вищих температурах (+10…+25°С) – у 5 разів. Чим
вища вологість повітря, тим вища здатність
бактерій до розмноження.
На тваринницьких комплексах кількість
мікроорганізмів у повітрі коливається від 25 до 150
тис. КУО/м 3. Проте значення ГДК даного
показника не встановлені.
Атм осфера не є сприятливим середовищем для
розвитку мікроорганізмів. Тут бактерії піддаються
висиханню, бактерицидній дії сонячного проміння,
відсутні поживні речовини. Мікроорганізми
пот рапляють в атмосферу частіше із ґрунту та води,
від тварин та людей. Про те збудники багатьох
хвороб, особливо респіраторних, швидко
поширюються повітрям і є дуже небезпечними.
Серед збудників інфекційних захворювань людей
та тварин, що передаються повітрян им шляхом слід
зазначити стрептококів, стафілококів, пневмококів,
менінг ококів, паличок дифтерії, сухот, озени,
склероми, прокази, грипу, кору, краснухи, вітряної
віспи, епідемічного паротиту та ін.
Значення загального мікробного числа в
атмосферному повіт рі СЗЗ досліджуваних
господарств значно (у 2 –4,5 рази) перевищують
відпо відні показники за їх межами, хоча останні все
ж таки залишаються вищими за кількість
мікроорганізмів у повітрі контрольної території в
1,5 –2,5 раза. У межах СЗЗ господарств контрольне
значення перевищується у 4,5 –12,5 раз.
Крім того спостерігається пряма залежність
між кількістю мікроорганізмів в атмосферному
повітрі СЗЗ господарств та потужністю
господарств. За межами СЗЗ господарств ця
закономірність порушується: рівень
мікробіологіч ного забруднення повітря за межами
СЗЗ тваринницьких господарств високої
потужності (від 20000 голів/рік) вищий за
відповідний рівень підприємства середньої
потужності (10000 голів/рік) (рис. 4.10) . Така
непослідовність скоріш за все пояснюється
невідповід ністю розмірів СЗЗ даного підприємства
його потужності.

Рис. 7 – Зага льне мікробне число атмосферного повітря
за впливу господарств

На основі отриманих результатів,
представлених на рис. 4.11, чітко відстежується
сезонність мікробіологічного забрудненн я
атмосферного повітря довкола господарств: літні
значення у десятки раз перевищують зимові. При
цьому взимку значення загального мікробного
числа у повітрі СЗЗ господарств більші відповідних
показників за межами СЗЗ у 3 –7 разів,
контрольного показника – у 3–20 разів. Літні
величини мікробіологічного забруднення
атмосферного п овітря у межах СЗЗ перевищують ці
показники у 4 –7 та 5 –15 разів відповідно.
У міжсезоння чисельність мікрофлори повітря
у межах СЗЗ досліджуваних господарств порівняно
із літніми велич инами суттєво знижується –
приблизно вдвічі. Ці величини у 3 –5 разів вищ і, ніж
відповідні показники за межами СЗЗ господарств,
та у 4 –10 раз порівняно із контролем. Слід
відзначити, що восени санітарно -мікробіологічний
стан атмосферного повітря поблизу гос подарств
дещо кращий, ніж весною.
За межами СЗЗ господарств мікробіологі чне
забруднення повітря вдвічі вище контрольного
значення впродовж усього року.

0 10 20 30 40 50
Підприємства високої потужності
Підприємства середньої …
Підприємства низької потужності
Контроль
Загальне мікробне число, тис. КУО/м³
Загальне мікробне число в атмосферному повітрі СЗЗ
Загальне мікробне число в атмосферному повітрі за межами СЗЗ

American Scientific Journal № ( 36) / 2020 27

Рис. 8 – Сезонна динаміка загального мікробного числа
атмосферного повітря за впливу господарств

Наяв ність специфічних запахів – один із
основних показників забрудненості ат мосферного
повітря.
Рекомендована величина складає 1 бал,
оскільки за гігієнічними вимогами рекомендується
відсутність сторонніх запахів у повітрі.
Наявність неприємних запахів виклика є
відчуття відрази, важкість у голові, біль, іноді
нудоту.
Зазвичай прич иною неприємних запахів в
атмосферному повітрі є неправильне зберігання і
використання безпідстилкового гною на
тваринницьких комплексах. При зберіганні
відходів у відкритих ємкостях в атмосферу
випаровується і потрапляє аміак, молекулярний
азот та інші йо го сполуки. Утворені газоподібні
продукти розпаду і зумовлюють неприємний запах.
За отриманими даними проведених
досліджень інтенсивність специфічних запахів у
повітрі у межах СЗЗ госп одарств удвічі -тричі вища,
ніж у повітрі за їх межами та контрольної діл янки.
При чому, інтенсивність цих запахів зростає разом
із збільшенням потужності досліджуваних
господарств.
Зазвичай неприємні запахи не поширюються
далі СЗЗ господарств. Тільки за ме жами СЗЗ
підприємства середньої потужності відчуваються
неприємні специф ічні запахи із перевищенням
контрольного показника в 1,5 раза. Це порушує
вимогу гігієнічних норм та закономірність
«зростання забруднення повітря господарством
відповідно до збільшенн я його потужності» (рис.
9). Таке явище пояснюється невідповідністю
розм ірів СЗЗ підприємства середньої потужності
межам очікуваного поширення забруднення ним
атмосферного повітря.

Рис. 9 – Наявність специфічних запахів в атмосферному повітрі
за впливу господарств
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90
Осінь
Літо
Весна
Зима
Загальне мікробне число, тис. КУО/м³
Підприємства низької потужності
За межами СЗЗ підприємств низької потужності
Підприємства середньої потужності
За межами СЗЗ підприємств середньої потужності
Підприємства високої потужності
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5
Підприємства високої потужності
Підприємства середньої
потужності
Підприємства низької потужності
Контроль
Наявність специфічних запахів, бали
Наявність специфічних запахів в повітрі СЗЗ
Наявність специфічних запахів в повітрі за межами СЗЗ
Рекомендоване значення

28 American Scientific Journal № ( 36) / 2020
У межах СЗЗ тваринницьких господарств
відслідковується підви щення показників у теплий
період року. Улітку інтенсивність неприємних
запахів перевищує рекомендоване значення та
контроль у 3 –4 рази. Весною та восени ступінь
забруднення пов ітря специфічними запахами
однаковий і перевищує контрольний та
рекомендований п оказник у 2 –3 рази. За межами
СЗЗ підприємства середньої потужності значення
інтенсивності специфічних запахів у теплий період
року в 1,5 –2 рази більші за рекомендоване (рис. 1 0).

Рис. 10 – Сезонна динаміка наявності специфічних запахів
в атмосферному по вітрі за впливу господарств

Таким чином, господарства сильно
забруднюють атмосферний басейн довкола себе.
При цьому рівень його забруднення зростає
відповідно до збільшення потужності господарств.
Уміст аміаку, мікробіологічне забруднення та
поширення спе цифічних запахів від досліджуваних
господарств за межами їхніх СЗЗ порушують вище
зазначену тенденцію. Показники, що
характеризують забруднення атмосферного повітр я
за межами СЗЗ тваринницького господарства
середньої потужності (10000 голів/рік) є більшими ,
ніж за межами СЗЗ підприємств високої
потужності . Така невідповідність пояснюється тим,
що межі очікуваного поширення забруднення від
підприємства середньої поту жності, які визначено
розрахунковим методом, є значно ширшими за
розміри СЗЗ, визначені Держа вними санітарними
правилами.
У забрудненні атмосферного повітря чітко
відстежується сезонна динаміка: значне
підвищення усіх показників відбувається влітку,
весною та восени значення знижуються; вони
близькі між собою, хоча весняні показники дещо
вищі за о сінні. У більшості випадків лише зимові
рівні вмісту шкідливих речовин в атмосферному
повітрі не перевищують значень ГДК та
рекомендованих величин. Винятком стали
значення біхроматної окиснювальності та
загального мікробного числа, які навіть і взимку
сутт єво перевищують рекомендовану та
контрольну величини.

Список літератури
1. Аюбов Р.А. Оцінка сучасного характеру
виробництва свинини [Електронний ресурс] / Р.А.
Аюбов . – Режим доступу:
www .rusnauka .com /5_ SWMN _2012/ Economics /12_1
01151. doc .htm .
2. Байдевлятов А.Б. Влияние общей
бактериальной загрязненности воздуха помещений
на массу некоторых иммунокомпетентных органов
цыплят/ А.Б. Байдевлятов, А.Ф. Прокудин, Г.А. Зон
// Научно -технический бюллетень УНИИП. – Х.,
1981. – № 10. –С. 38 –42.
3. Бірта Г.О. Розвиток галузі свинарства на
сучасному етапі. Товарознавча характеристика
м’яса свинини за напрямами продуктивності:
Монографія / Г.О. Бірта. – Полтава: РВЦ ПУСКУ,
2006. – 265 с.
4. Богданов Г.О. Актуальні проблеми
екологічної безпеки в промисловому птахівни цтві
та шляхи їх вирішення / Г.О. Богданов, О.М.
Царенко. – Суми: ВАТИ «СОДИ», «Казацький вал»,
2002. – С. 23 –29.
5. Вплив виробничих об’єктів свинарства на
забруднення навколишнього середовища / Махнюк
В.М., Кіреєва І.С., Турос О.І. [та ін.] // Гігієна
насел ених місць. – 20 11. – № 57. – С. 33 –37.
6. Герман В.В. Екологічна безпека при
виробництві тваринницької продукції / В.В. Герман
// Агроекологічний журнал. - №2, 2009. – С. 5 –8.
7. Герман В.В. Екологічний моніторінг
довкілля при виробництві птахівничої продукції /
В.В. Герман, О .В. Тертична, С.В. Ященко, О.І.
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5
Осінь
Літо
Весна
Зима
Наявність специфічних запахів, бали
Підприємства низької потужності
За межами СЗЗ підприємств низької потужності
Підприємства середньої потужності
За межами СЗЗ підприємств середньої потужності
Підприємства високої потужності

American Scientific Journal № ( 36) / 2020 29

Мінералов // Науковий вісник Львівського НУВМ
ім. Гжицького. – Т. 10, № 4(39). – 2008. – С. 49 –55.
8. Екологія мікроорганізмів: Посібник / В.П.
Патика, Т.Г. Омельянець, І.В. Гриник, В.Ф.
Петриченко; за ред. В.П. Патики. – К.: О снова,
2007. – 192 с.
9. Жукорський О.М. Галузь свинарства –
реальна та прогнозована загроза для довкілля / О.М.
Жукорський, О.В. Никифорук // Агроекологічний
журнал. – 2013. – № 3. – С. 102 –106.
10. Лисенко В.П. Утилизация птичьего помета
на птиц ефабриках – пути решения / В.П. Лисенко,
А.У. Горохов. – ВНИТИ птицеводства, Птицеград,
5-я Международная конференция,”Сотрудничество
для решения проблем отходов”, 2008. – С. 14 –18.
11. Марченко О.А. Екологічні проблеми в
бройлерному виробництві та напрямки їх
вирішення: дис. ... канд.с. -г.наук: 03.00.16 /
О.А.Марченко. – К., 2011. – 135 с.
12. Мэнинг У. Биомониторинг загрязнения
атмосферы с помощью растений / У. Мэнинг, У.
Федер. – П.: Гидрометиоиздат, 198 5. – 143 с.
13. Про затвердження Положення про
державну систему моніторингу дов кілля:
Постанова Кабінету Міністрів України № 391 від
30.03.1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/391 -
98 -%D0%BF.
14. Про охорону атмосферного повітря: [Закон
України] // Вiдомостi Верховної Ради (ВВР). – 1992.
– № 50. – 678 с.
15. Руденко С.С. Загальна екологія:
практичний курс: Навчальний посібник : У 2 -х ч.
Частина 1. / С.С. Руденко, С.С. Костишин, Т.В.
Морозова. – Чернів ці: Книги – ХХІ, 2008. – 308 с.
16. Самойлов В.Ю. Моніторинг як засіб
встановлення екологічних пріори тетів і
порівняльної оцінки ризиків / В.Ю. Самойлов //
Екологічний вісник – 2007. – № 3. – С. 6 –8.
17. Степасюк Л. Свинарство – пріоритетна
галузь України [Електро нний ресурс] / Л.
Степасюк . – Режим доступу: http://conftiapv.at.ua/
publ/konf_26_27_kvitnja_2012 _r/sekcija_5_ekonomi
chni_nauki/svinarstvo_ prioritetna_galuz_ukrajini/41 -
1-0-1891.
18. Терещенко О.В. Стан і перспективи
розвитку птахівництва / О.В. Терещенко // Сучасне
птахівництво. – № 7 –8. – 2011. – С. 4 – 7.
19. Федорова А.И. Практикум по экологии и
охране о кружающей среды [Учеб. пособие для
студ. ВУЗов] / А.И. Федорова, А.Н. Никольская –
М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 288 с.
20. Фролов А. Мікробіологія повітря
[Електронний ресурс] / А. Фролов. // Режим
доступу: http://ua.textreferat.com/referat -122 -1.ht ml.
21. Царенко А.М. Экономические проблемы
производства экологически чистой
агропромы шленной продукции (теория и
практика)/ А.М. Царенко. – К.: Аграрна наука, 1998.
– 256 с.
22. Шкурко Т. Зниження мікробної
забрудненості повітря приміщень при
ультрафіолетовому оп ромінюванні корів /Т.
Шкурко // Тваринництво України. – 2004. – № 3. –
С. 21 –23.
23. Яремчук О.С. Гігієнічна оцінка стоків
свинарських підприємств за різного типу годівлі
свиней [Електронний ресурс] / О.С. Яремчук, М.О.
Захаренко, В. О. Коваленко // Наукові до повіді
НУБіП. – 2012. – № 3 (32). – Режим доступу:
http ://www.nbuv.gov.ua/e -
journals/Nd/2012_3/12yos.pdf .
24. Ярошенко Ф.О. Птахівництво України:
стан, проблеми і перспективи розвитку / Ф.О.
Ярошенко – К. : Аграрна наука, 2004. –506 с.